Гармонія китайського саду досягається взаємною компенсацією впливу двох стихій: янь (чоловічої) та інь (жіночої). Уособленням «янь» вважається камінь, а «інь» втілює вода. Камені та вода – обов’язкові елементи китайського стилю.

У ньому втілено прагнення відтворити в мініатюрі ландшафти, які притаманні навколишній природі. Це пейзажний сад, характерною рисою якого є природне планування.

У центрі саду завжди вода, яка часто займає більше половини, замкнуті дворики і тінисті куточки, розташовані по периметру водних пристроїв, це самостійні простори, що перетікають один в одного. Головна перевага китайського саду – його природність, у ньому неможливі симетрії та прямі лінії, все те, що не має у просторі. Неодмінним елементом китайського саду є каміння. Вони не можуть стояти наодинці або групою, їх доповнюють рослини, вони можуть бути у воді або на березі.

Немислений китайський садок і без архітектурних форм, розкиданих по садибі, кожне зі своїм, суворо визначеним призначенням. Для прогулянки садом існує маршрут, що зв’язує садові композиції в єдине ціле, розкриває перед гостем садові картини одну за одною у певній послідовності.